Під час обговорення законопроекту «Про столицю ‒ місто-герой Київ» у Київському університеті імені Бориса Грінченка своє бачення висловили ректор вишу Віктор Огнев’юк,завідувач кафедри правознавства, доктор наук з державного управління, професор Ігор Грицяк, директор ГО «Інститут Громадянського Суспільства» Анатолій Ткачук, голова постiйної комiсiї з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків Київської міської ради Олександр Бродський, директор Департаменту суспільних комунікацій Марина Хонда, начальник відділу правового забезпечення роботи апарату КМДА та систематизації правових актів юридичного управління апарату КМДА Євгенія Ідоятова, доцент кафедри правознавства Київського університету імені Бориса Грінченка Олексій Богашов, викладачі та студенти університету.

Віктор Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка: «Потрібен новий закон про столицю, треба визначитися, зняти ідеологічний підтекст з назви-місто-герой. Більш неефективних структур ніж районні ради я не бачив. Був депутатом ‒ знаю. Кожне наше засідання розпочиналося з великих скандалів. Також на сьогодні немає розуміння єдності району. Наприклад, одна сторона Хрещатика – це Шевченківський район, а інша ‒ Печерський. Мені здавалося, що Хрещатик, навіть в історичному розумінні, ментальному, – це єдине ціле з точки зору філософії і культури та його функціонування, і він не може ділитися на два райони. Це абсурди територіального поділу. На мою думку, варто розглядати паризьку модель, коли місто ділиться на 100 округів, і округ обслуговує з господарської точки функціонування невелику територію. Потрібно, щоб локальна територіальна громада відчувала єдність. Мені здається, що закон має дивитися вперед, а не консервувати те минуле, яке є. Поки що запропонований законопроект продукує радянську систему управління, яка була».

Ігор Грицяк, завідувач кафедри правознавства Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор наук з державного управління, професор: «Наприклад, у Парижі 20 адміністративних управлінських утворень ‒ муніципалітетів, у Варшаві ‒ 18, у Мадриді ‒ 21. Тобто столиці європейські не бояться того, що буде чотири чи п’ять, як ми боїмося, рад районних. Нехай буде 10, 15, 25 ‒ але це треба прорахувати і зрозуміти, що поставити в основу і що робити з цими утвореннями. Треба дивитися стратегічніше: це мають бути не лише проблеми, а й потреби, які як мінімум на 10 років мають бути спрогнозовані. Тому дріблення столичної території очевидно має відбутися».

Анатолій Ткачук, директор ГО «Інститут Громадянського Суспільства»: «Концентрація всіх повноважень і ресурсів у міськраді не привела до появи якісно нового рівня управління. Питання не в тому – існують чи не існують районні ради. Питання в тому ‒ наскільки логічно відбувається розподіл повноважень, ресурсів та відповідальності у місті Києві. Діюча система управління у Києві є не ефективною і вона не може функціонувати. У законопроекті зроблена спроба сказати, що Київ в одній особі є одночасно і громадою, і регіоном. Від цього виходить, що у Києві існує повноцінне місцеве самоврядування. Тобто кияни обирають міського голову і раду, формується виконавчий орган, на чолі якого стоїть міський голова. А з іншого боку, оскільки Київ є і регіоном, ‒ створюється місцева державна адміністрація. Її основне завдання ‒ контроль над законністю актів органів місцевого самоврядування і реалізація окремих повноважень, які виходять з того, що Київ є столицею України і тут розміщені основні органи державної влади».

Марина Хонда, директор Департаменту суспільних комунікацій: «Нині у Києві відмічається зростаюча роль територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення. Тому доцільніше було б розглянути децентралізацію з точки зору органів самоорганізації населення і наділення їх додатковими повноваженнями для того, щоб прибрати, як на мене, дійсно пострадянський елемент райрад. На сьогодні саме ОСНи найближче розуміють потреби мешканців своїх мікрорайонів. Тому розширення повноважень дозволить ОСНам з однієї сторони розробляти програми розвитку територій, впливати на формування та використання міського бюджету, а з іншої сторони вони виконуватимуть функції громадського контролю і, у разі недобросовісних чи неякісних дій влади, вимагатимуть від неї рішучих дій».

Олександр Бродський, голова постiйної комiсiї з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків Київської міської ради: «Відновлення райрад ‒ це практично доручення виборців. Люди чекають від нас змін. Тому, я вважаю, відтворення районних рад необхідним кроком. Має бути представницький орган, адже саме людям на місцях краще видно, що треба в першу чергу зробити: відремонтувати дах, заасфальтувати проїзд або комусь адресно допомогти. Впевнений, обрання представницького органу в районах дасть розвиток місцевому самоврядуванню конкретно у Києві. Потрібно розвивати і ОСНи ‒ це наш наступний крок. У законопроекті вводиться поняття «київський регіон» і це дуже правильно, оскільки люди, які проживають у безпосередній близькості до міста, вони дійсно від нього залежні».

За словами заступника директора Департаменту суспільних комунікацій Тетяни Гузенко, пропозиції учасників «круглого столу» були дуже різні, навіть протилежні:

‒ Треба реально включати киян, профільних фахівців, громадянське суспільство в обговорення проекту нової редакції Закону про столицю. Інакше закон для киян ухвалять без киян.