Дайджест реформ 11–17.06.2016
Макрофінансова стабілізація
Поки Україна в очікуванні рішення МВФ про поновлення фінансування (нагадаємо, ми очікуємо отримати близько 1,7 млрд дол. США, про що рішення має ухвалити рада МВФ, ймовірно в липні ц.р.), решта інституційних інвесторів мотивує владу до реформ. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) анонсувало виділення додаткового фінансування на реалізацію новацій в енергетичній та судовій сферах, а також у царині децентралізації. Сумарно на ці три напрямки обіцяне фінансування має скласти 142 млн дол США.
Не менш важливою для України є позиція великого бізнесу, інвестиції якого є наочним свідчення того, в якому русі відбуваються зміни. Компанія «Бунге» (Bunge, Ltd) запустила у Миколаївському морському порту виробничо-перевантажувальний комплекс. Інвестиції в цей проект склали 180 млн дол. США, що є одним із найбільших вкладень в український АПК. Орієнтовно робота цього терміналу може забезпечити Україні додатковий притік валютної виручки в розмірі до 360 млн дол США.
Тим часом підтримку Україна отримає й від європейських партнерів. Зокрема, коштом Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) профінансують реалізацію проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні». Проект охоплює 4 міста (Вінниця, Житомир, Полтава й Чернівці) й покликаний надати громаді детальний план розвитку із урахування сучасних трендів у містобудуванні й розвитку інфраструктури, в тому числі – зі створення робочих місць. Загальна сума проекту складає 5,85 млн євро.
Реформа державних закупівель
Допоки ідеологи та прибічники системи публічних закупівель ProZorro активно готують розпорядників бюджетних коштів до роботи в нових умовах, подекуди витрачаючи чималі зусилля на боротьбу з опором реформі (з 1 серпня ц.р. всі закупівлі коштом державного та місцевого бюджетів йтимуть через ProZorro ), популярність бренду ProZorro набирає обертів на міжнародній арені.
Молдова зголосилася пристати на досвід ProZorro. Також ця країна має намір доєднатися до угоди СОТ про державні закупівлі (WTO GPA), що згодом перетвориться для українських виробників на додаткові можливості.
Далі – буде, бо Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР) визнав за ProZorro статус рекомендованої моделі реформи державних закупівель, про що йдеться в Guide to Electronic Procurement Reform (стор.77).
До речі, саме державні закупівлі в купі з діями НБУ в царині валютної лібералізації стали одними з головних драйверів позитиву в оцінках експертів прогресу реформ.
Докладніше – дослідження іMоРе.
Реформа фінансового сектору
Здоровий глузд переміг популістичні гасла: механізм фінансової реструктуризації з’явився в Україні. Відтак, позичальники, не спроможні сплачувати за кредитами в іноземній валюті через її стрімке здороження у 2014-2015 рр., отримали цивілізований механізм розрахунків із кредиторами. Банки, своєю чергою, зможуть «очистити» свої баланси від проблемних кредитів, відтак на виході отримаємо оздоровлену банківську систему.
Фінансова реструктуризація є добровільною й, з-поміж іншого, передбачає перегляд строків погашення кредитів, платні за користування кредитом, перегляд решти умов. Скористатися нею можна впродовж трьох років. Закон також запроваджує чіткий механізм контролю за прозорістю зазначених процедур.
Запровадження фінансової реструктуризації було однією з умов співпраці з МВФ, відтак ухвалення відповідного закону – однозначно, плюс «в карму» у співпраці з Фондом.
Офіційна позиція Міністерства фінансів України.
Офіційна позиція Національного Банку України.
Ще один «плюс» НБУ отримає завдяки запровадженню подальшої валютної лібералізації. НБУ зняв заборону на перерахування дивідендів за кордон, нарахованих іноземним інвесторам. Поки що йдеться про дивіденди, нараховані впродовж 2014-2015 рр., але згодом часові межі обіцяють розширити. І хоча в зазначені роки прибуток, відтак й нарахування дивідендів було явищем радше поодиноким, тим не менше, сам по собі крок НБУ є позитивним сигналом. Він не тільки демонструє інвесторам, що економіка в країні потроху оздоровлюється, а й дає зрозуміти їм, що держава намагається повернути найцінніше – довіру, як запоруку подальшого зростання.
НБУ є послідовним у реалізації задекларованої політики поступової валютної лібералізації. Раніше послабив вимоги до обов’язкового продажу валютної виручки (з 75% до 65%), а також спростив правила купівлі іноземної валюти.
Антикорупційна реформа
Абсолютний лідер за резонансом. Оборудки з газом, гучні імена, блокування роботи співробітників Національного антикорупційного бюро – всього цього було вдосталь і не сходило з перших шпальт газет та ТВ-новин. Увага НАБУ у публічній площині була зосереджена на викритті газових схем, а також оборудок із цукром із «Аграрного фонду».
Про газові оборудки – детальніше в тижневику «Енергетичні реформи.
«Цукрові перегони» у хроніках від НАБУ.
Допоки НАБУ активізується на викритті корупціонерів, Національне агентство запобігання корупції (НАЗК) – орган із превенції корупції – готується до активної фази своєї роботи: з 1 липня має запрацювати закон про бюджетне фінансування партій, який зобов’язує політичні партії звітувати про свої доходи та видатки. Така практика є ключовим технічним інструментом боротьби з політичною корупцією. Форма звіту – близько 70 сторінок – вже є й наразі знаходиться на реєстрації в Міністерстві юстиції України. Паралельно в тестовому режимі НАЗК опрацьовує з народними депутатами механізм електронного декларування – він запрацює з 15 серпня, й зобов’язує службовців 1-3 категорії (високопосадовці, голови департаментів тощо), подати таки декларації.
У який спосіб НАЗК використовуватиме кращі практики у своїй роботи – дискусія.
Як депутати вчаться подавати електронні декларації.
Дерегуляція
На жаль, зі спрощенням не склалось минулого тижня. Парламент загалом відпрацював тиждень із дуже низьким КПД, переймаючись футбольними баталіями більше за справи платників податків. Не знайшлося достатньої кількості голосів, аби скасувати ліцензування на імпорт та експорт алкоголю й тютюну. За оцінками Міністерства економіки та розвитку, видатки державного бюджету на виплату заробітної платні людей, що обробляють пакети документів, які подаються для отримання ліцензій, на 26 тис грн. перевищують поступлення від цих самих ліцензій. Ліцензія коштує 780 грн.
Детальніше про зміст і перебіг законодавчого процесу відміни ліцензій.
Як голосував парламент законопроекти з економічних реформ минулого тижня.
Реформа енергетичного сектору
Острови позитиву у стоячій воді – це якщо коротко про дії причетних до реформи енергетичного сектору. Парламент провалив ухвалення двох фундаментальних для сфери законів – про ринок електричної енергії та незалежного регулятора.
Щодо позитиву, то тут варто відмітити затвердження з боку НКРЕКП низки інвестиційних програм, які спрямовані на доведення обліку енерговитрат до 100%, а також офіційне запровадження національних стандартів з енергетичного аудиту. За останнім ззовні нудним формулювання насправді приховані дуже важливі з огляду на реалізацію реформи енергоефективності дії. Детальніше – в нашому тижневику «Енергетичні реформи».
Й свій внесок, як завжди, робить й громадянське суспільство, яке цього разу за підтримки посольства Норвегії, розробило й презентувало «дорожню карту» реформи гідроенергетики.