Департамент суспільних комунікацій готує міську цільову програму просування національно-патріотичних цінностей (+ відео)

Українське суспільство має більше знати про свої культурні цінності та становлення незалежності України, переконують експерти. В країні немає єдиної комунікативної платформи для просвітницької роботи за участю влади, громадських організацій, лідерів суспільної думки. Про це говорили учасники круглого столу «Інформаційно-комунікативні ресурси просування українських цінностей в умовах інформаційної агресії», який було проведено в «Укрінформі».

Публічну дискусію організував Департамент суспільних комунікацій. Думки та пропозиції експертів будуть враховані у новій міській цільовій програмі.

Марина Хонда, директор Департаменту суспільних комунікацій:

– Ми запросили представників державних інституцій та громадянського суспільства, щоб визначити пріоритети спільної роботи з утвердження цінностей незалежності, просування нашої історичної спадщини, культури, духовності у своїх проектах та програмах. Коли ми подивилися, які документи є в Державному архіві, то зрозуміли, що про них ніхто не знає. Про них не знають пересічні громадяни і не можуть скласти навіть певної картини для розуміння того, як формувалася наша держава. Ми й досі виборюємо нашу незалежність. Тому це має бути єдина програма, під яку мають виділятися кошти, інформування громадськості, комунікація з громадськістю, в тому числі і на тему державотворення і становлення незалежної України.

Ярина Журба, виконавчий директор аналітичної платформи «21 листопада»:

– Розбудова Української держави є спільною справою влади та суспільства. І це повинні бути партнерські відносини, що ґрунтуються на довірі. Щоб бути спроможним до спільної дії, потрібна нова модель комунікації «влада-громада». Для столиці особливо важливе стратегічне планування такої роботи, аудит інформаційних та комунікативних ресурсів, створення нових комунікативних платформ, співучасть громадян, розвиток сучасних технологій для просвітницької роботи.

Сергій Коник, доцент кафедри державного менеджменту, кандидат наук з державного управління Національної академії державного управління при Президентові України:

– Ми повинні боротися з антиісторичними міфами щодо України, але і повинні поширювати, популяризувати свої власні національно-історичні міфи. А в останні часи у нас чомусь домінував такий собі український міф – історія поразок і страждань: ми були колонією, були під кимось, в ярмі, і нам все важче і важче. «Плач Ярославни» треба припиняти, Україну ми з таким «плачем» не побудуємо. Потрібні нові героїчні міфи. У нас є чим пишатися.

Дмитро Дубов, завідувач відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України:

– Надзвичайно важливою в Концепції та реалізації заходів інформаційної безпеки і розвитку інформпростору держави є участь міст, їхніх інформаційних майданчиків. Щоб це не було винятково якесь нав’язування з боку держави. Ми говоримо про стратегічну комунікацію, яка реалізується за керуючої ролі центральних органів виконавчої влади, однак за активного залучення місцевих. Маємо говорити про ефективну комунікативну взаємодію, про збільшення майданчиків для такої діяльності. Київ може стати провайдером цієї роботи.

Іван Кісіль, перший заступник Голови державної архівної служби України:

– Мусимо реагувати на виклики і міфи політичних опонентів і наших агресивних сусідів. Архівні документи саме і розвінчують ці міфи й створюють підвалини, щоб об’єктивно вивчити ті події та донести їх до людей. Фундаментальні дослідження архівних документів дозволять нам усвідомити проблеми і помилки нашого минулого, зрозуміти свої пріоритети й успішно працювати на розвиток держави.

Наталія Маковська, директор Центрального Державного архіву вищих органів влади та управління України:

– Якщо ми і далі не будемо усвідомлювати важливості архівів, нічого у нас не буде з побудовою нової філософії комунікацій, будуть маніпуляції і буде продовжуватися те, що не дає ефективного результату.

Леонід Фросевич, творчий директор газети «Вечірній Київ»:

– Спілкуючись із багатьма воїнами, журналісти «Вечірки» іноді чують від них: там, на фронті, бійці є інформаційно скривдженими. Дуже бракує газет, брошур, листівок… На фронті наше слово також має бути – а це матеріали і про родини бійців, і про опіку над пораненими, і про солдатські подвиги… І відсіч путінській пропаганді. Це також наш фронт. Тому «Вечірка» планує направляти спецвипуски у зону АТО, зокрема на адресу київських батальйонів.

Віталій Карпенко, заслужений журналіст України:

– На жаль, наша влада, я маю на увазі широке розуміння, намагається оволодіти засобами масової інформації і якось їх тримати у певних рамках. Я думаю, що це хибний шлях. Треба нашим владним структурам відмовлятися від своїх власних ЗМІ. Правильним буде так, як поставлено в демократичних суспільствах: має влада свої бюлетені, де друкуються офіційні матеріали, але не має своїх політичних газет, телебачення і радіо. Якщо ви хочете мати впливовий «Вечірній Київ», він повинен стати незалежною газетою. Я пропоную відпустити його, він не має бути газетою Київради. А владі укласти угоду з редакцією щодо висвітлення питань міста.

Світлана Василенко, автор і ведуча на «Радіо Київ – 98 FM»:

– Проектом «Незалежні» ми спробували, долучивши спільноту – і киян, і київську владу, істориків, архівістів, політиків, письменників, відомих людей, – запитати у них: «Хто ми такі?» і «Звідки ми пішли?». Невже ми незалежні, наскільки ми незалежні, від чого ми незалежні? Власне на цьому і побудований проект «Незалежні». Ми, кияни, будуємо разом столицю незалежної держави у країні, в якій наші діти будуть відчувати себе щасливими, вільними від зла, брехні та війни.

Лейла Мамедова, журналіст, ведуча програми «Громадська приймальня» телеканалу «Київ»:

– Черчиль колись говорив, що насправді війна – це дуже великий шанс. І я бачу, що сьогодні багато хто цим скористався в хорошому сенсі. Телеканал «Київ» не закривав свої ефіри саме для просвітницької діяльності. На превеликий жаль, кияни, і українці загалом, поки що важко сприймають цю інформацію. Вони готові, але, можливо, бояться почути правду про історію України, яку знали в іншому контексті. Наше завдання – розвінчувати міфи й ворожу пропаганду заради формування громадської думки на ціннісних засадах.

Роман Федько, історик, позаштатний кореспондент «Вечірнього Києва»:

– Українські національні цінності базуються на ідеї свободи та незалежності своєї землі. З часів монгольського нашестя й до нинішніх днів ми постійно ведемо боротьбу за свою державність. Хмельниччина, Гайдамаччина, Холодноярці, бійці УПА, майданівці, добровольці, армійці у війні на сході країни – це все єдине ціле. Це нерозривний зв’язок поколінь. А невігластво, історична й ментальна сліпота, що панують у певних колах, шокують. Вони руйнівні й безглузді своєю суттю, як «рускій мір». Так, ми обрали складну дорогу. Але це дорога наших предків. І в і’мя їхньої світлої пам’яті, в ім’я мільйонів жертв в ім’я наших дітей, нашого майбутнього мусимо побудувати сильну, суверенну державу.

Галина Конашко, директор міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія»:

– Бібліотека – справжній комунікаційній осередок. У нас 2012 року було 12 тисяч читачів, а зараз – 15 тисяч. Тобто робота наша продуктивна, а бібліотеки стали майданчиком для громадських ініціатив. Потрібно поширювати інформацію про цінності незалежності через комунікаційні ресурси і можливості бібліотек.

Вадим Васильчук, заступник декана з виховної роботи зі студентами в НаУКМА, голова в БКБЗ «Спас»:

– Комунікації від влади – Київради, КМДА – недостатньо для суспільства, її немає. Немає спілкування. Треба порушити питання щодо саме комунікування між нами. Якщо його немає, влада не буде ефективною. Це доводить наша новітня історія. Треба перезавантажити старі підходи відповідно до суспільного запиту, викликів та агресивного інформаційного середовища.

Сергій Коваленко, креативний директор видавництва «Стікс», історик:

– Ми говорили про засоби донесення інформації, але хотілося б побільше говорити про те, що саме доносити. Питання українських цінностей ще не викристалізувалося. Треба для початку не уникати гострих тем, і не треба творити міфів. Нам необхідно просто навчитися говорити правду, історичну.

Тетяна Гузенко, заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА – начальник управління преси та інформації, кандидат наук соціальних комунікацій:

– Це перша спроба Департаменту суспільних комунікацій провести публічну дискусію, залучити інтелектуальний ресурс столиці до просування. Ви бачите, як змінюється «Вечірка», скільки нових просвітницьких проектів у комунальних ЗМІ. На жаль, у нашій державі діє інформативна модель управління, а не комунікативна, як, наприклад, в Канаді, Швеції, Нідерландах та інших європейських країнах. Ми накопичили критичну масу нормативно-правових атків, і в жодному не закладено механізмів комунікації, бюджетів комунікацій, немає визначення відповідальності. Водночас ми максимально врахуємо пропозиції фахівців у міській цільовій програмі для популяризації української історії, мови, культури, національних цінностей, залучимо всі ресурси для цієї важливої роботи.

Під час круглого столу відбулася презентація спецвипуску міської газети «Вечірній Київ» до Дня незалежності України з унікальними архівними матеріалами про знакові події на шляху становлення української державності.