Фахівці Департаменту суспільних комунікацій взяли участь у роботі Міжвідомчої наради з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Як побудувати ефективну співпрацю Київської міської державної адміністрації з інститутами громадянського суспільства при здійсненні заходів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді столиці обговорювали фахівці з Міністерства освіти і науки, структурних підрозділів КМДА, райдержадміністрацій, Київського міського військового комісаріату, а також керівники навчальних закладів, батьки, представники громадських організацій.

В ході наради також розглядалися питання формування широкої громадської підтримки національно-патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських об’єднань, підвищення ролі сім’ї, активної участі волонтерів та активістів.

За словами головного спеціаліста управління преси та інформації Віри Фамуляк-Зелінської, Департаментом суспільних комунікацій заплановано спеціальну інформаційно-комунікативу кампанію на виконання «Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»:

– Нами розробляються заходи на формування ціннісних орієнтирів за участю фахівців, експертів та інститутів громадянського суспільства. Втім, хочу наголосити, що принципи обов’язковості у питаннях національно-патріотичного виховання неприйнятні. Тут не можна проводити агресивну нав’язливу політику. Всі наші заходи мають бути направлені, в першу чергу, на певну цільову аудиторію. Якщо брати учнівську молодь – то ми маємо вибудовувати нашу стратегію лише на принципах свободи, гідності і власного прикладу.

Зокрема, учасники зібрання наголосили на необхідності координації та взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства Києва і побудові подальшої роботи на принципах взаємозацікавленого співробітництва.

Як зазначив, депутат Київради, член постійної комісії з питань освіти і науки, молоді та спорту, Вадим Васильчук, на сьогодні «виконавчим органам влади бракує ініціативності, цікавості у викладі патріотичного виховання. Громадські патріотичні організації і виконавчі органи влади – союзники, які доповнюють одне одного, а не конкурують. На жаль, на практиці відбувається інакше, поки що, ми маємо міняти цю практику».