В рамках міської програми «Концепція розвитку української мови» на вулицях Києва стартувала соціальна кампанія

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив один з ініціаторів ініціативи Максим Кобєлєв:

– Нарешті є перші світлини нашої з Дріжджі (громадської ініціативи – авт.) соціальної реклами про українську мову в Києві. Всього по місту розвішано 30 білбордів і 40 метролайтів. Небагато, але для початку може бути.

За інформацією активіста, соціальну рекламу на популяризацію української мови розробили волонтери, які не пошкодували свого часу на корисну справу, а друк і розміщення забезпечила Київська міська державна адміністрація (відповідні витрати здійснено в рамках реалізації «Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015-2020 роки»).

Встановлені практично у всіх районах Києва (крім Святошинського) білборди про українську мову у користувачів соцмереж викликали жваве обговорення. Зокрема, щодо україномовності Києва, вживання української мови в різних ситуаціях, доречності взагалі популяризації української мови і т.п. Не обійшлося, звичайно, без критики, сарказму, та більшість підтримує ініціативу своїми селфі на фоні білбордів, кияни діляться своїми враженнями, думками, ідеями і навіть пропонують фінансову допомогу.

– Ось такі прекрасні борди тепер прикрашають нашу столицю! Погодьтеся, це куди приємніше за будь-яку рекламу, – пише у Facebook депутат Київради Олександр Вовченко.

– Треба акцентувати увагу на те, що чим більше української, то краще для економіки, і можливість заробити більше грошей. Наприклад, прийнявши закон про український дубляж у 2006, збудували студію лєдуаєн, додалось робити іншим студіям, акторам, перекладачам, режисерам і так далі. А що було б, якби такий закон діяв і для ТБ кабельного, супутник, в комп. іграх, пресі. Це чимало додаткових робочих міць, – пропонує студія «Hurtom».

– На білборді по руху швиднісного трамвая біля зупинки «Політехнічний інститут» прочитав відомі слова Ліни Костенко «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Ми часто пишемо про заборону української мови, про дискримінацію за мовною ознакою, а зовсім мало про захист мови. Нам треба навчитися захищати мову, а найкращий спосіб її захисту – вживання завжди і всюди. Чим більше мовою користуються, тим краще вона розвивається. Це як криниця: перестали люди брати воду – замулилися джерела, – ділиться на своїй сторінці Микола Железняк.