В Україні розпочинається процес роздержавлення державних і комунальних друкованих засобів масової інформації
Верховна Рада прийняла Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». «За» висловилися 260 народних депутатів. Документ стосується лише друкованих ЗМІ.
Закон визначає способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, і фактично встановлює правила співпраці органів державної влади та місцевого самоврядування і заснованими ними друкованими ЗМІ.
Прийняття Закону викликало вир емоцій у Парламенті й чимале пожвавлення серед користувачів соцмереж. Так, висловлювалися побоювання, що роздержавлення комунальних ЗМІ узагалі позбавить громади власних медіа.
Микола Томенко, автор законопроекту: «Такого ліберального закону ще ніде не було! Роздержавленню протягом першого року підлягають тільки ті ЗМІ, які погодяться на це… Медіа та місцева влада стануть справжніми партнерами», а не так, як це буває, що, їм грошей не додають, натомість, фактично, місцева влада редагує зміст. Окрім того, за словами Миколи Томенка, це зменшить навантаження на громади, оскільки, «лише у Києві витратили на комунальні ЗМІ 35 млн грн».
Світлана Заліщук, народний депутат України: «Роздержавили! Медіа в Україні більше не будуть державними. Ще в 1999 парламент ухвалив рішення прискорити роздержавлення. Але до сьогодні Україна була єдина країна в Європі з таким пост-радянським атавізмом. Основний принцип європейської демократії полягає в тому, що уряд не має права вести пропаганду щодо свого суспільства. Цей закон закладає можливість створення сильних регіональних ЗМІ. Медіа, де є сильні журналісти, мають стати незалежними медіа. Комунальні й деражвні агітки, які обслуговуюють місцевих князьків, мають зникнути».
Вікторія Сюмар, народний депутат України: «Ніхто не «вбиває» місцеві ЗМІ, вбиваємо вплив влади на них. Приміщення лишаються, замовлення на друк офіційної інформації теж, трудові колективи лишаються, за бажання, власниками. Це ще один крок до нормального медіаринку, без якого свобода слова лишатиметься лише ілюзією».
Сергій Лещенко, народний депутат України: «Не буває ідеальних законів, і цей також потребуватиме доопрацювуння. Але процес мав зрушився з мертвої точки. Атавізм «совка», який зараз працює як бюро інформаційних замовлень кожного наступного чиновника, має зникнути з медійної карти України. У пілотному форматі будуть реформовані лише ті друковані видання, які бажають реформуватися. Решта лише через рік».
Тетяна Котюжинська, головний юрисконсульт Національної спілки журналістів України, президент Асоціації медіа-юристів України: «Верховна рада нічого до пуття зробити не може: ніби нарешті проголосували «за» законопроект про реформування державних і комунальних ЗМІ, але голосування «в цілому» означає, що тепер потрібно буде вносити зміни до цього закону. От і маємо перемогу з присмако зради. Прийняття закону – це краще, ніж чергове його не прийняття. Але прийняття закону без врахування рекомендацій РЄ – це гірше, ніж могло бути».
Рена Назарова, депутат Київради: «Гарна новина, зокрема, і для київських муніципальних медіа. Сподіваюсь, що закон запрацює в реальних умовах».
Борислав Береза, народний депутат України: «Кожна муніципальна газета – це конкурс на те, хто краще похвалить місцеву владу. Робиться це за наші гроші. Це потрібно припинити».
Сергій Томіленко, перший секретар Національної спілки журналістів: «Районні та обласні комунальні газети протягом кількох років вийдуть зі статусу «кріпаків». А от чи зможуть втриматися на інформаційному ринку – залежатиме винятково від редакторів та колективів. Та аудиторії, яка і стає винятковим суддею успішності та потрібності місцевої газети. Це не примітивна приватизація з молотка, а передача прав на газету колективу. І головне – відповідальності за неї. Очевидно, що роздержавлення – це великий виклик для колег. Але – це однозначний прогрес порівняно із «кріпацтвом», прямим втручанням керівників райрад чи РДА у редакційну роботу, постійними спробами вилучення редакційного майна чи звільненнями головних редакторів».