Вийшов черговий номер «Києва» - в літературно-мистецькому журналі матеріали для різних уподобань

Відкриває свіжий номер інтерв’ю з відомим українським художником-реставратором Леонідом Тоцьким, який присвятив багатого років відродженню мозаїк і фресок Софії Київської та Михайлівського Золотоверхого собору.

У рубриці «Народознавство» – матеріал Ю.Сороки «Театр ОУН. 1940». До речі, Ю.Сорока брав участь – і успішно! – в цьогорічному конкурсному відборі творів Департаменту суспільних комунікацій для програми книговидання. Про що він? В архіві ОУН у Києві (Бібліотека імені Ольжича) виявлено документ під назвою «Звіт з діяльності «Театру Вогняної Доби» за рік 1940»…

Для шанувальників прози цікавими будуть новели Олександра Сизоненка «Шляхи і відстані» та твір Валерія Гужви «Стежка Голіцина». Журнал також продовжує друкувати роман Олександра Балабка «Олександр Вертинський», хочеться нагадати, що Олександр Васильович очолював нашу газету «Вечірній Київ».

Як завжди, порадує рубрика «Поезія», що в цьому номері надає свої сторінки Вікторові Коврею (ще один лауреат цьогорічного конкурсного відбору), Анатолію Камінчуку, Людмилі Таран, польському поетові Юзефу Лободовському.

Драматична поема української письменниці, Заслуженого діяча мистецтв України Софії Майданської «Двобій» перенесе вас у прадавні часи Київської Русі.

Розділ «Критика» публікує матеріал Михайла Слабошпицького про геніального Миколу Лукаша: «Можуть бути перекладачі, які несуть потужний вплив на свою культуру. Таким був Микола Лукаш».

Зацікавленим у краєзнавстві рубрика «Київ» про Київ» розповість про «господарського садівника» Вільгельма Крістера – кажуть, що саме завдяки його праці Київ став називатися містом-садом.

А «Мистецтво» друкує зворушливу розповідь Уляни Глібчук про творчість лауреата Шевченківської премії Людмили Семикіної, Оксани Ламонової – про знаного київського графіка Оксану Бербеку-Стратійчук.