Як спілкуватися з військовими, які щойно прибули з фронту — поради психологів

Після пережитого на війні військові сприймають навколишній світ інакше. Тож знадобиться певний час, аби надмірне збудження, тривожність і підсвідоме очікування небезпеки минули.

 Для адаптації близької людини спробуйте таке:

 1. Подбайте про почуття безпеки. Психіці військового потрібен час, щоб повернутися до звичного життя. Не створюйте провокативних ситуацій і «сюрпризів».

 2. Якщо людина сумує, виявляє лють чи агресію, то це адресовано не вам. Це наслідки тривалого стресу і втоми. Пам’ятайте три головні правила спілкування: не жаліти, поважати, підтримувати.

 3. Якщо вам складно знайти спільну мову з військовим, спробуйте переконати його звернутися до психолога.

Важливо пам’ятати, що тепер ваші рідні, близькі мають особливий досвід.

Одні з важливіших моментів у спілкуванні: не жаліти, поважати, підтримувати. Не створюйте додаткових провокацій, не робіть сюрпризів. Не ставте тригерних запитань на кшталт: «Що ти відчував, коли вбивав?».

Найболючіше, що можуть почути захисники: «навіщо ти туди поїхав/ла?»/
«ми тебе туди не посилали».

Пам’ятайте: сум, туга, лють, агресія, які можуть прориватися назовні вдома, адресовані не вам. Так проявляються не до кінця пережита ненависть до ворога, тривалий стрес і втома.

Рекомендації підготовлено у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров'я Ти як? Програма реалізується завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація Пакт.