Ярослав Шибанов: «Жодна петиція про перейменування не набрала в Києві десять тисяч голосів»
У вівторок, 2 серпня, в Українському кризовому медіа-центрі відбулася панельна дискусія «Московський міст – ворог України», присвячена численним перейменуванням в процесі декомунізації. За словами начальника відділу суспільно-політичних питань Департменту суспільних комунікацій КМДА Ярослава Шибанова, учасники дискусії обговорили результати моніторингу київських петицій щодо перейменувань за період 2016 року та п рактичних аспектів зміни топонімічних назв на прикладі Києва. Ярослав Шибанов повідомив, що кожна петиція доступна для голосування на сайті КМДА протягом трьох місяців. Разом з тим, жодна петиція про перейменування не набрала в Києві десять тисяч голосів.
Докладніше про хід перейменування.
У дискусії взяли участь :
- Людмила Малес, докторка соціологічних наук, доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Владислава Осьмак, керівниця Центру урбаністичних студій Національного університету “Києво-Могилянська академія”
- Лев Шевченко, дослідник архітектури, журналіст
- Олексій Курінний, експерт Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету “Києво-Могилянська академія”
- Варвара Поднос, аналітикиня відділу міського розвитку, аналітичний центр CEDOS, бакалаврка соціології
- Ярослав Шибанов, начальник відділу суспільно-політичних питань Департаменту суспільних комунікацій, секретар Комісії з питань перейменувань
- Михайло Кальницький, дослідник київської старовини, член Комісії з питань перейменувань
- Інші учасники уточнюються
Модераторка дискусії – Євгенія Моляр, мистецтвознавиця, учасниця самоорганізованого мистецького руху “ДЕ НЕ ДЕ”.
Декомунізаційні процеси в Україні призвели до масштабної хвилі перейменувань. Згідно до Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” (від 9 квітня 2015 року) до засудженої/забороненої символіки відносяться: назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, просп ектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діял ьністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). Однак перейменування все частіше і частіше виходять за межі означені законодавством. Топоніміка – один з важливих факторів формування міського середовища, та комеморації, і потребує цілісного та виваженого фахового підходу.