За ініціативи Департаменту суспільних комунікацій на сторінках газети «Вечірній Київ» триває публічна дискусія щодо проблем національно-патріотичного виховання

Думками щодо ролі держави, громадськості в національно-патріотичному вихованні цього разу на сторінках «Вечірки» діляться відомі українці.

Іван Заєць, народний депутат Україні І-VІ скликань:

– В основі національно-патріотичного виховання – освіта, громадська діяльність. І органи влади мають допомагати громадськості вести таку роботу. Зокрема, різні табори, походи, пластовий рух… Не можна відсторонитись і сказати: нехай сам громадянин себе виховує. У родині так само потрібно виховувати дітей патріотами, громадянами України. Ми сьогодні загрузли по саме горло в ідеології споживацтва, без принципів громадянськості: кожен веде мову про свої права, але мало хто згадує про свої обов’язки.

Степан Хмара, Герой України:

– Питання національно-патріотичного виховання – один зі стратегічних елементів національної безпеки. Кого виховаємо, від того й залежатиме, чи існуватиме українська держава. Треба почати з підготовки педагогічних кадрів. У педвузах стипендія має бути вищою, зарплата у викладачів вищою – тоді конкурс буде більшим, і підуть найкращі. Має бути проведена переатестація всіх ВНЗ, ректорів, викладачів гуманітарної сфери. Особливу увагу треба приділити вивченню української історії та культури.

І починати виховання слід від дитячого садка: навчати української мови та культури, пісеньок, казок. Головне – виховний процес. Виховання майбутнього України, української нації. Тому у вишах мають бути відповідні заохочення. Якщо там працюватимуть чудові гуманітарні викладачі, отримаємо не тільки гарних фахівців, а й великих патріотів. І якби дотримувалася формула трьох «П» (патріотизм, порядність, професіоналізм), то держава таки будувалася б, а не руйнувалися ті підвалини, які вже закладено.

Павло Мовчан, голова ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, народний депутат Україні І-VІ скликань:

– Проблема національно-патріотичного виховання є загальнодержавною. Чому ми мали проблеми з Кримом, Сходом і Півднем України? Тому що ніхто за 25 років цим не переймався. Це була політика попередніх керівників – якнайменше держави в ідеології. Де ви знайдете таку державу у світі, яка б не займалася ідеологією? Так, держава не втручається у твоє сімейне життя, але вона тобі каже: шануй мову, шануй історію своїх пращурів, шануй цю землю, шануй цих людей. А в нас такого не було: нас відчужили – і не повернули. У нас не відбувся найважливіший процес деколонізації, а патріотичне виховання – це складова деколонізації.