За результатами дослідження у Департаменті суспільних комунікацій визначили ефективні канали комунікації міської влади Києва для інформування громадськості про муніципальні послуги, сервіси, ініціативи та суспільно-важливі події
Міська влада готова використовувати усі наявні засоби комунікації аби якнайкраще порозумітися із громадою міста. Які саме, розповідали під час презентації соціологічного дослідження "Традиційні та інноваційні канали комунікації міської влади Києва для інформування громадськості про муніципальні послуги, сервіси, ініціативи та суспільно-важливі події", яке провів Центр незалежних соціологічних досліджень "Омега" на замовлення Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
- У нас було поставлене завдання визначити, яким чином найкраще доносити до киян ту інформацію, яка є суспільно-важливою для міста Києва. Для нас дуже важливо було зрозуміти, як конкретно і ефективно маємо передавати інформацію, для того щоб кияни почули про проблеми в місті. Саме тому ми замовили через систему Prozorro дане соціологічне дослідження, - зазначила директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Марина Хонда.
- В умовах мегаполісу при спілкуванні влади і громади найвжливішим є час. І тому ми готові задіювати усі наявні канали комунікації, аби донести свою позицію. Наприклад, сервіс інформування киян, коли ми говоримо про перекриття вулиць, про зміну організації дорожнього руху, то ним на сьогодні користується близько 20 тисяч киян. Сервісом електронних петицій користуються приблизно 383 тисячі користувачів. Попри зростання звернень шляхом електронної пошти чи через відповідні діалогові вікна, на call-центр приріст за минулий рік склав 35% в порівнянні з попереднім періодом, але ми маємо також незначну ситуацію - люди віддають все ж таки перевагу традиційним каналам комунікацій - телебаченню, радіо і друкованій пресі, - наголосив керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко.
За даними соціологічного дослідження 77,2% опитаних киян повідомили, що інформація про діяльність ( заходи, ініціативи, послуги, сервіси ) міської влади є для них цікавою та найбільше взаємодіє з владою через Контактний інформаційний центр міста "1551" та Портал електронних петицій.
- Найбільшою мірою кияни є залученими до взаємодії із Контактним інформаційним центром міста "1551". Також кожен четвертий киянин є обізнаним щодо Порталу електронних петицій міста Києва. Кожен п’ятий киянин має досвід взаємодії з сервісом "Електронна система запису до дошкільних навчальних закладів" та "Міський наземний громадський транспорт онлайн, - повідомила аналітик Департаменту соціологічних досліджень Центру незалежних соціологічних досліджень (ЦНСД) "Омега" Ірина Мостова.
Цікаво, що із збільшенням віку киян зменшується їх готовність спілкуватися з владою саме через онлайн-платформи. Водночас кияни підтримують впровадження онлайн- форми електронних опитувань на різні теми, до такого онлайн-спілкування готові 42,9% містян. Водночас, кияни є неготовими до спілкування з міською влади через веб-конференції та розсилки новин або стрічок RSS-новин.
Генеральний директор Асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов підкреслив необхідність сегментації аудиторії для задоволення її потреб та нагадав про суспільний запит на друковані ЗМІ:
- Сегментація аудиторії, зрозумілі, прості меседжі, визначені канали їх донесення—це складові успішної комунікації. Щодо друкованих ЗМІ, то це—канал донесення інформації для людей старшого віку. Якщо говорити про моє покоління, то для нас, батьків, цікавою є інформація, куди піти дітям вчитися, як краще зосередити їх, щоб вони обрали ту професію, яка буде перспективною при влаштуванні на роботу. Тобто, є широка інформація, яка безкоштовна, і ми вже отримуємо її, це стосується і новин. А є специфічна інформація (приклад щодо шкіл, вузів), за яку треба платити. Це: освіта, робота, медицина, відпочинок, культура, історія, а останнім часом додалася ще і комуналка. В іноземних джерелах є зрозумілими пріоритети, що потрібно людині, яка живе на певній території, тобто інформаційні пріоритети. З цього треба і виходити. Спочатку повинна бути стратегія міста, а потім комунікація цієї стратегії. Практично в усіх країнах друковані ЗМІ є задіяними в таких комунікаціях.
Своїм досвідом комунікування з громадою поділилися речники двох найбільших транспортних комунальних підприємств КП "Київметрополітен" та КП "Київпастранс". За словами радника начальника КП "Київський метрополітен" Наталки Макогон, ще кілька років тому "аудиторія" офіційного сайту підземки складала до трьох тисяч користувачів, якщо порівняти з півторамільйонною армією пасажирів, то це капля в морі. Нині ж у метро активно використовують сторінки у Твіттер і Фейбук, які охоплюють кожного 15 пасажира. У КП "Київпастранс", за словами керівника служби маркетингу Анни Бондар, "на старті" нова версія сайту із оновленою системою навігації. Також активно розвивається сервіс "Онлайн рух транспорту на карті Києва".
Щодо комунікативної стратегії міста, керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко сказав, що питання буде на порядку денному після затвердження Стратегії розвитку Києва-2025:
- Стратегія розвитку Києва, я думаю, буде готова до літа, а потім на черзі - комунікативна стратегія столиці. Результати цього дослідження будуть враховані під час розроблення нового веб-порталу міста. Ми виходимо з того, що людина має отримувати не красиву картинку, не красиву фотографію першої, другої, третьої особи міста, а мабуть те, за чим вона туди прийшла - вона має отримувати певну соціальну інформацію. І новий веб-портал міста буде побудований за такими критеріями.
Чиновники та соціологи наголошують, що хоча нині кияни можливо дещо мляво користуються сучасними каналами комунікації, проте, саме за ними майбутнє. Водночас, аби донести інформацію до всіх киян необхідно використовувати і інтернет, і телебачення, і радіо, і друковану пресу.
Нагадаємо, у столиці набирає обертів інформаційна кампанія «Київ читає».