Київ лідирує у процесі декомунізації

Такого висновку дійшли експерти Українського інституту національної пам’яті, проаналізувавши теперішню ситуацію по країні щодо виконання «Закону про декомунізацію» саме в частині зміни назв вулиць та інших топонімів на честь осіб, пов’язаних із тоталітарним режимом.

– У Києві, на противагу більшості міст, процес декомунікації відбувається швидко і порівняно безпроблемно. Виникають дискусії з приводу перейменування та нових назв, але це робочий момент, – зазначив радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко.

За словами фахівця з правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті Сергія Рябенка, кияни також жваво обговорювали подальшу долю монумента Батьківщини-Мати, зокрема, що планують зробити з радянською символікою на щиті:

– Герб може бути перероблений або прикритий іншою конструкцією. На щиті встановлять світлодіодний пристрій, який у нічний час буде підсвічувати щит у певний колір.

Згідно інфографіки, підготовленої фахівцями інституту, в Україні станом на 1 вересня 908 населених пунктів мають назви тоталітарного режиму – це 3% від їх загальної кількості по Україні. Найбільше радянських топонімів сконцентрувалося у Харківській, Дніпропетровській і Донецькій областях. У Київській області планується перейменувати 36 назв сіл.

Найбільшою проблемою декомунізації фахівці називають те, що багато громадян досі не зрозуміли, навіщо вона потрібна:

– Тоталітаризм і добробут не сумісні. Якщо ми хочемо змін, то маємо відійти від стереотипів поведінки та практик управління, що були нав’язані тоталітарним режимом. Без змін у символічних речах не відбудуться економічні та політичні зміни, адже завжди залишатиметься загроза реваншу минулого, – пояснив Олександр Зінченко.

Він додав, що декомунізація стала гарним приводом для того, щоб українська громада замислилася, хто насправді є нашими героями.

Додаткова інформація – посилання на закони, інфографіка, карта перейменувань тощо – за посиланням.