Перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов розповів в «Укрінформі» про майбутнє київського громадського транспорту, медичної реформи в столиці і як зберегти історичне обличчя Києва
Перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов розповів в «Укрінформі» про майбутнє київського громадського транспорту, медичної реформи в столиці і як зберегти історичне обличчя Києва
– Що це за програма «Єдиний Диспетчерський центр»?
– Розвиток транспорту – це одне з головних завдань міської влади, але з 1986 року в Києві ніхто не рахував і не вивчав транспортні потоки. За майже тридцять років зникли заводи, зникли місця докладання праці, з’явилися нові, розрослися райони, виросли торговельні центри та житлові масиви. І, звичайно ж, для прорахунку транспорту потрібна математична модель. І ми спільно зі Світовим банком цю транспортну модель розрахували. Ми зробили математичну модель, яка показала звідки, куди, хто, коли і скільки їде, тобто ми використали велику кількість студентів, допомогу мобільних операторів і спеціальної техніки для розрахунку пасажиропотоків. Й одразу стало очевидно, наскільки у нас все це недосконале і неправильно функціонувало. Ми зрозуміли, що дуже багато часу люди витрачають на пересадки, дуже багато маршрутів дублюється. І цією кількістю транспорту, який є, можна перевозити набагато більше людей лише одним способом, визначивши, куди і коли вони повинні і хочуть їхати. І сьогодні ми працюємо на базі цієї математичної моделі, ми внесли зміни в Генплан, а в маршрутизацію транспорту щомісяця вносимо необхідні оптимізаційні покращення.
І ми отримали модель ХХІ століття, далеко не всі міста таку модель мають у світі.
І тому ми можемо в режимі реального часу, фактично з місячним відставанням перерозраховувати транспортні потоки, вносячи зміни в розклад і вводячи нові маршрути. Наприклад: якщо введено в експлуатацію якийсь великий об’єкт, ми вводимо це в модель та розуміємо, що у нас виходять піки там-то і там-то і швидко міняємо маршрутизацію транспорту або закладаємо нові магістралі, ще коли проектуємо нові райони.
– Тягнете нові дроти для тролейбусів?
– Все що завгодно, це може бути трамвай, тролейбус, автобус, все прораховується. Але ви знаєте, чітко стало зрозуміло, що ми в змозі навіть з існуючої дорожньої мережі позбутися трафіку в Києві. Що для цього потрібно зробити? Для цього потрібно зробити кілька речей. Перше, в дорожньому русі віддати пріоритет громадському транспорту, створити якомога більше виділених ліній, смуг, по яких може рухатися тільки громадський транспорт (одна вже є з Троєщини на Петрівку). Для цього потрібно прийняти закон про парковку, в якому буде посилено відповідальність за стоянку і зупинки в недозволених місцях і, звичайно ж, відповідальність за це повинна лежати на власнику транспортного засобу. Цей законопроект пролежав у Раді півроку і, на жаль, так і не був прийнятий. Ми зараз пишемо новий, вже у співавторстві з іншими фракціями. Сподіваюся, що він буде готовий через пару тижнів і буде проголосований ще у цьому році. І розрахунки показують, що після прийняття цього законопроекту ми практично одразу позбавимося пробок. Більше того, в усьому світі намітилася тенденція пересадки людей на громадський транспорт. Багато людей залишають свої автомобілі, спокійно сідають на громадський транспорт і розуміють, що їм це набагато зручніше, а головне, швидше. Я ось зараз був у Лондоні і чесно вам скажу – я їздив на метро, автобусах, майже завжди вдавалося заощаджувати час порівняно з пересуванням на таксі.
Там так швидше, до аеропорту доїжджаємо за 15 хвилин, лондонське метро – це взагалі зразок для наслідування. Але й у нас все це можливо. Ми визначили зони, де повинні бути автовокзали чи автостанції. Також прийняли рішення, які автовокзали потрібно винести з центру міста. І вчора саме закінчився конкурс на створення Єдиного диспетчерського центру управління рухом, який передбачатиме, що всі види транспортних засобів: комунальні, приватні, будуть оснащені GPS-датчиком, і в програму введено їхній розклад. І не зможе вже маршрутник стояти на кінцевій зупинці і чекати, коли він завантажиться повністю, він зобов’язаний буде виконувати ліцензійну угоду, в якій чітко вказано розклад руху. І не може вже людина з Житомира їхати в центр Києва і розвозити тут людей, вона повинна буде їхати тільки до того місця, куди їй ліцензія прописана, це завдяки GPS-навігації буде абсолютно чітко видно. 4 тисячі автомобілів сьогодні по Києву щодня їздять з областей абсолютно незаконно, не маючи на це жодних документів. Ми все це припинимо, я вас запевняю, що від пробок не залишиться і сліду.
– Скільки часу потрібно на реалізацію Єдиного диспетчерського центру?
– Максимум півроку.
– Давайте про медицину столичну поговоримо. Ви за концепцію реформи Квіташвілі?
– Я за те, що ми повинні платити за надану послугу, а не за утримання медичного закладу – ось це моя концепція. Ми можемо платити: а) за конкретну надану послугу безпосередньо лікарні, б) ми можемо платити за страховку, і кожній людині ми можемо оплачувати страховку, але в неї будуть входити цілком конкретні послуги, за решту вона повинна буде доплатити, а якщо вона має пільги – за неї сплатить держава або місто в повному обсязі, ніяких проблем.
– Про незаконні будівництва. Єврокомісія, зокрема, дирекція з демократії та самоврядування, вважає, що історичний вигляд міста – це святе. А історичний вигляд це, зокрема, забудови не вище п’яти поверхів. Мені ось, як будь-якій провінціалці, подобаються висотки, але Європі видніше, і громадським активістам з числа киян теж видніше. Тут міністерство культури пропонує закон, який передбачає повну заборону забудови історичних місць. А також жорсткий контроль за будівництвом. Швидше за все, будівельне лобі в парламент стане на диби. Ви готові допомогти міністру культури? І чи будете готові, якщо серед його опонентів будуть ваші колишні клієнти?
– Я вам скажу як людина, яка трохи на цьому розуміється. Є різні тенденції. Є Париж, є абсолютно протилежна концепція – Лондон. Якщо в Лондоні у вас історичні будівлі межують з сучасними, і кожна будівля фактично «говорить» про свою епоху архітектурну, то в Парижі ні, там є, скажімо, район Дефанс, в який виведені висотки, і історичні квартали. Я поділяю точку зору того, що в місті повинен бути абсолютно чітко визначений план кожної вулиці. Але категорично проти того, щоб розповідати, що п’ять поверхів повинно бути скрізь, тому що це нерозумно. Київ стоїть на пагорбах, і потрібно дивитися на концепцію забудови конкретного місця. Тобто, я вважаю, що кожна вулиця має бути вивчена грамотними архітекторами, можливо навіть з залученням ЮНЕСКО і якихось авторитетних фахівців-істориків, створений її план, затверджений, і слід неухильно слідувати цьому плану. Тобто, немає тут догми.
Догматизм – це взагалі шкідлива річ. Тому я вважаю, що потрібно кожну вулицю або квартал розробити окремо, витратити на це гроші і дійсно зробити з Києва дуже цікаве місто.
Якщо є історична будівля або пам’ятник архітектури, його треба реставрувати, відновити повністю, адже він повинен мати право бути проданим, але тільки з конкретними зобов’язаннями. Як це зробили в Санкт-Петербурзі? Бізнесмени там довго не купували будівлі на Невському проспекті, тому що вони не бачили, як її зробити комерційно привабливою. Влада пішла на те, що дозволила їм її знести і поставити, один в один, таку ж будівлю точно за старовинними кресленнями, тільки перекриття і внутрішня його частина була пристосована до сучасних вимог (не забувайте, є пожежна безпека, вимоги ДБН тощо). Вони були куплені, реставровані і сьогодні просто любо-дорого подивитися. А багато істориків спочатку шуміли: не можна чіпати, порушимо автентичність. А не чіпали б, вони стояли в руїнах ще багато-багато років. Місто повинно мати своє історичне обличчя, обов’язково, повинен бути розроблений історичний центр, ці проекти повинні бути затверджені на найвищому рівні, можливо навіть на рівні президента. І ось те, що затвердили, того маємо дотримуватися, а мораторій, установка п’ять поверхів, це все від лукавого. Знову ж таки, популізмом ми відкладаємо час, щоб вирішувати проблему. Хоча б центр Києва буде виглядати як логічно закінчений архітектурно-історичний ансамбль. Чому п’ять поверхів? А якщо поруч стоїть сім, то, що? Інвестор не піде на такі витрати заради п’яти поверхів, тому що земля коштує величезних грошей, і ми все життя будемо мати розруху.
Адже Проблема не в поверховості, а потворності того, що багато хто сьогодні будує.
Кожен будинок повинен бути архітектурним шедевром і доповнювати існуючу історичну забудову.
А що робити, наприклад, з бульваром Лесі Українки? Це ж центр. Або вулиця Басейна? Там теж залишимо все, як є? Ні, я повторюся. Потрібно підходити індивідуально до кожного кварталу і до кожної вулиці.
Ми розробили вже зонінг центральної частини, розробляємо детальні плани територій, а центральній історичній зоні необхідний історико-архітектурний опорний план, який, до речі, сьогодні, сподіваюся, вже доопрацьований Міністерством культури.
Повний текст інтерв’ю – за посиланням.