Головна  →  Я читаю  →  8 червня 2015

Олена Іваницька: «Україна здавна жила, боролася, перемагала на просторах Дикого поля. Чому й далі продовжують вірити в якусь вигадану Новоросію, створювати «рєспубліки» і проголошувати себе окремим народом?..»

Олена Іваницька: «Україна здавна жила, боролася, перемагала на просторах Дикого поля. Чому й далі продовжують вірити в якусь вигадану Новоросію, створювати «рєспубліки» і проголошувати себе окремим народом?..»

Наприкінці травня в «Українському домі» проходила книжкова виставка. На одному зі стендів запримітила альбом-каталог виставки «Святі гори в історії Слобідської України», виданий у Донецьку ще 2012 року (до речі, за сприяння Донецької ОДА!). Подумалося, що, з огляду на нинішню нашу біду, навряд чи зможу поїхати в ті краї найближчим часом…

Погортала: виставка поєднувала кілька напрямів одночасно – художні роботи, археологічні знахідки та стародруки, текст двома мовами – українською і англійською. Про автора графіки і живопису – народного художника України С.Шенделя – раніше не чула. Координатор видавництва розповіла, що таке багатогранне і повне представлення робіт майстра відбулося вперше.

Через кілька днів повернулася на виставку і таки придбала альбом. Хотілося знову і знову роздивлятися картини: як козаки рибу ловлять, гуляють у корчмі, батальні сцени, Морозенко на Савур-могилі… На літографії ХVIII століття – люди в українському вбранні… Тут же Україна! Здавна жила, боролася, перемагала на просторах Дикого поля. Чому й далі продовжують вірити в якусь вигадану Новоросію, створювати «рєспубліки» і проголошувати себе окремим народом?! Напевне, не мене одну мучать запитання: чому так сталося, чия вина…

Ось натільні хрести, зброя та упряж, монети, побутові речі – з археологічних розкопок перших козацьких поселень і фортець та печерного монастиря. Адже Святі гори розміщувалися на території Харківського та Ізюмського полків, а козаки входили до чернечої громади Святогірського монастиря.

Вразили також книги та рукописи з бібліотеки Святогірської обителі, частину з яких надано для виставки з фондових колекцій музеїв України. Як повідомляється в супроводжувальному тексті, ця сторінка історії створення бібліотеки Святогірського монастиря потребує ще вивчення і дослідження.

Отже, шановні небайдужі громадяни, роздивляймося – поки на фото – неймовірні експонати. Але усі гуртом віритимемо в те, що повернуться часи, коли ми сядемо в автобус і знову поїдемо на профспілкову екскурсію в ті краї і побачимо на власні очі святі місця, прекрасні пейзажі й безцінні артефакти!

Перейти до спискуВерсiя для друку