Головна  →  Новини  →  16 липня 2015

Політикум активно обговорює прийнятий Верховною Радою України новий Закон про місцеві вибори

Політикум активно обговорює прийнятий Верховною Радою України новий Закон про місцеві вибори

Закон про місцеві вибори, ухвалений Верховною Радою ввечері 14 липня, став таким собі «сюрпризом» для більшості спостерігачів: мало хто очікував такого швидкого результативного голосування, адже до документа було запропоновано близько 1548 поправок. Та прагнення реформ перемогло: депутати запровадили принципово нову систему обрання депутатів місцевих рад. Прийняття Закону викликало жваві дискусії і чимало суперечок в експертному середовищі, серед українських політиків і широких верств населення.

 Володимир Гройсман, голова Верховної Ради України:

– Верховна Рада ухвалила новий Закон про місцеві вибори. Нарешті ми відійшли від гібридної, дуже дивної системи виборів, на яку було багато нарікань, коли частина депутатів обирається за списками, а інша частина за мажоритарними округами. …для тих, хто говорить, що через новий закон певні округи можуть залишитися без своїх представників, відповім – виборцям нема за що хвилюватись, оскільки обраний депутат і партія, яка його висуває, бере відповідальність за все місто, а не окремий округ.

  

Олександр Черненко, народний депутат України (Член депутатської фракції Партії «Блок Петра Порошенка», член Комітету з питань правової політики та правосуддя):

– …чому я утримався під час голосування за закон про місцеві вибори. Це не демарш і не поза. Не секрет, що я був співавтором альтернативного законопроекту, що не був підтриманий. Після цього я допускав, що підтримаю прийнятий за основу законопроект, вважаючи його «меншим злом», порівняно з діючим законом Януковича-Лукаш. Але в ході підготовки до другого читання у ньому з’явилася норма про імперативний мандат і можливості відкликання депутатів місцевих рад. І ключова роль у цьому відкликанні належить не виборцям, а саме партії. … я категорично виступаю проти цієї норми, як антидемократичної. Але закон прийнято. Немає сумнів, що він буде підписаний. Ризиків для виборів у ньому більш, ніж достатньо. Але зараз всім разом треба думати яким чином мінімізувати ці ризики.

Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії:

– Депутати коаліції за проєвропейський вибір України тішаться як малі діти, що сьогодні протягнули у Верховній Раді закон про місцеві вибори, який фактично застосовувався на виборах до ... законодавчих зборів Санкт-Петербурга 2011 року. Російські експерти уже писали про масовий підкуп виборців на територіальних округах в Пітері. Хоча ні. Навіть той російський закон кращий; там, принаймні, нема імперативного мандату, що є неприйнятним для сучасного конституціоналізму. Для наших депутатів нема прогресивного досвіду Польщі, Латвії чи Фінляндії. Їм миліший досвід Росії. Невже наш народ після Революції Гідності заслужив отримати від Верховної Ради «подарунок» у вигляді секондхендового імпортованого з Росії закону про вибори?! Стидоба та й годі...

Михайло Наход, голова Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу, кандидат наук з державного управління, експерт з виборчого законодавства:

– Я вважаю, що це найгірший з виборчих законів, прийнятий за 24 роки незалежності. Він встановлює жорстку партійну диктатуру на виборах вище сільських і селищних рад та впроваджує «збочену» виборчу систему для обрання обласних, районних та міських рад (я як людина, яка захистила дисертацію по виборчих системах, не знаю як її назвати). Це не відкриті партійні списки, які обіцяла коаліція, це точно!!! Закон не вирішує основних проблемних питань українських виборів (підкуп виборців, застосування адмінресурсу, перекоси з рекламою, вплив виборців на персональний склад рад і т. д.). Єдиний плюс цього закону – вибори міських голів у 2 тури.

Леся Шевченко, президент «Фундації «Відкрите суспільство»:

– Ми під гаслами європейського вибору маємо вибір за копією російського закону.
Закон закриває можливість балотуватись незалежним кандидатам: або плати за участь великій партії, яка має шанс набрати 5%, або немає сенсу брати участь, адже навіть вигравши мажоритарний округ можеш не потрапити в раду. Партійні керівники на місцях тепер рішають все. Буде шалена купівля місць. Кандидат від прохідної партії зацікавлений, щоб його однопартійці набрали менше за нього, його основні конкуренти тепер не у нього на окрузі, а в його партіях на чужому окрузі.

Перейти до спискуВерсiя для друку