Події в музеї тривають три дні – з п’ятниці до неділі, також окремі заходи проходитимуть по місту та онлайн.
У рамках святкування Дня Києва для відвідувачів презентують виставку «Київські хроніки». Адже через повномасштабну війну музейна експозиція не працює, найцінніші предмети колекції евакуйовані і сховані.
«І зараз, і в майбутньому, ми будемо намагатися відкривати для гостей і друзів музею свої фонди, розповідаючи про нашу історію, традиції, культуру, релігію. Сьогодні ми хочемо ближче познайомити відвідувачів музею з книгою, яка займає центральне місце в історії як християнської культури України в цілому, так і житійної прози зокрема, – зазначають у музеї. – Це „Києво-Печерський Патерик“, який є найвідомішою українською книгою, найважливішою пам’яткою української агіографії».
«Києво-Печерський Патерик», або Отечник – збірка оповідань про початок Печерського монастиря та його перших ченців. Текст книги складений на зламі XII – XIII століть і доповнювався до кінця століття. Його поява зумовлена необхідністю унормувати чернече життя. В його основу лягли відомості з ранніх літописних хронік, з яких ми дізнаємося, як виник і чому дістав свою назву Печерський монастир, про щоденне життя та дива його ченців.
Вперше «Патерик Печерський» був виданий мовою оригіналу у 1661 року в друкарні Києво-Печерського монастиря і приніс їй чи не найбільшу славу. Книга була багато оздоблена серією дереворитів. Більшість гравюр до видання вирізав гравер Ілля. Переважно житійні композиції є оригінальними, адже традицій у зображенні печерських святих на той час ще не було. У виданнях книги, представлених на виставці, окрім використаних давніх кліше, додані роботи художників XVIIІ-ХІХ століть: Евагрія, Л. Сірякова, Єфима, Філіпа, Якова Кончаківського та ін.
Як багато українських книжок, «Києво-Печерський Патерик» свого часу пережив цензуру. Московія, яка встановила протекторат над Україною та підпорядкувала українську церкву, гальмувала і просто забороняла друкувати українські книги. Для цього був введений інститут цензури – Синод (1720). Перед тим, у 1718 році в Лаврі була організована пожежа, яка знищила архів з давніми рукописами, бібліотеку з першими вітчизняними та закордонними виданнями, друкарню, склад з папером. 58 років тривала заборона на друк цієї книги, бо там утверджувався культ київських, тобто українських святих. Після двох видань «Патерика…» 1702 року книга побачила світ в лаврській друкарні аж у 1760 році.
В експозиції представлені київські видання «Патерика Печерського» XIХ cтоліття, зображення Києво-Печерської Свято-Успенської лаври (хромолітографії з лаврської та одеських друкарень Єфима Фесенка та Н.Т. Корчак-Новицького), лаврські граверні кліше.
Зверніть увагу, що виставка експонується у 4-му залі на другому поверсі лише три дні – 27, 28, 29 травня.
Також в програмі – лекції, майстер-класи та бесіди.
Про доброчинців, їхню благодійну діяльність на Київських пагорбах розкаже відомий києвознавць, історик Михайло Кальницький 27 травня о 14.00 у Музеї книги і друкарства України на лекції «В епіцентрі київського меценатства». Київ здавна відомий своїми благодійниками, які, охоплені пристрастю до усього прекрасного і добрих справ, бажанням зробити світ кращим, фундували й підтримували церкви, музеї, бібліотеки, школи, дитячі садки, лікарні. Від часів Київської Русі та до прийдешніх потужну меценатську допомогу відчував Печерськ і насамперед лавра. Лекція відбудеться з онлайн-трансляцією на сторінці Музею книги і друкарства України у facebook.
28 травня об 11:00 відбудеться інтерактивна бесіда-гра «Українські скарби». Дивовижні зразки прадавнього мистецтва, золото скифів, античні скарби у глеках, таємниці варязьких печер, бібліотека Ярослава Мудрого, корона Данили Галицького, скарби запорожців і бартка Довбуша, кримська святиня – золота колиска, несподівані Київські знахідки… Про них складають легенди, пишуть романи та знімають фільми, а пошуки перетворюються в детективні розслідування. Чи може сучасна колекція також стати загадковим скарбом, розкаже науковиця Світлана Кушлянська.
Адреса музею: вул Лаврська, 9
Вхід на всі події безкоштовний. На вході до заповідника треба сказати, що йдете до Музею книги і друкарства України
Крім того, музей бере участь і у виїзних заходах.
29 травня на сторінці музею пройде онлайн-лекція від науковиці Світлани Кагамлик «Києвоцентризм в українських стародруках».30 травня у партнерстві з «Карітас-Київ» з 12:00 до 14:00 відбудеться лекція та інтерактивне заняття в Центр комунікації на Оболонському проспекті.
Онлайн-заходи
29 травня на сторінці музею пройде онлайн-лекція від науковиці Світлани Кагамлик «Києвоцентризм в українських стародруках».
Нагадаємо, День столиці і День Києва святкуватимуть в умовах воєнного стану. Кияни та гості міста зможуть відвідати пішохідні екскурсії, виставки і концертні виступи.
