25 років тому в столиці відбулася одна з найважливіших подій новітньої історії України – рівно за 13 місяців до проголошення незалежності на щоглі біля Київради підняли синьо-жовтий прапор. Сьогодні на Хрещатику, 36 зібралися винуватці цієї знаменної події – депутати Київської міської ради 21 (1) скликання (1990 – 1994 років).

В  урочистому зібранні біля Київради з нагоди 25-ї річниці Дня Українського національного прапора в місті Києві також взяли участь заступник Київського міського голови – секретар Київради Олексій Резніков, виконувач обов’язків голови Київської міської ради у 1990 році Олександр Мосіюк, колишній Київський міський голова Олександр Омельченко, депутати Київської міської ради багатьох скликань, громадськість столиці.

Нагадаємо, за доленосне рішення тоді проголосувало 13 членів президії з 22-х присутніх. 24 липня 1990 року на цьому ж місці, біля стін Київради, зібралося щонайменше 200 тисяч людей. Вони приїхали з багатьох куточків України, але більшість складали кияни. Спочатку національний прапор освятили у Софійському соборі та почесною ходою принесли до будівлі Київради. О 19.00 синьо-жовтий стяг замайорів над столицею.

Як піднімали вперше синьо-жовтий прапор над Києвом 25 років тому, кореспонденти «Радіо Київ – 98 FM» згадували сьогодні разом зі свідками тих подій.

 Тоді на порядку денному засідання Президії Київради першим стояло питання про символіку. Але почали обговорювати це питання у другій половині дня. Ситуація загострилася, коли комуністи залишили засідання, але люди заблокували виходи. Депутат Київради Віктор Білич згадує, що у залі було неймовірне протистояння:

– В залі була достатня кількість щирих патріотів, які за це рішення проголосували. Супротив був великий безумовно, багато комуністів блокували це рішення. Більше того, повний двір Хрещатика, 36 був на той час із спецзагоном міліції, який називався «Омон». Але до повного протистояння не дійшло, оскільки кияни тоді підтримали. Хрещатик був заполонений. І навіть на опорах тролейбусів, автобусів, які на той час курсували Хрещатиком, люди також стояли. Пам’ятаю, що один з тих, хто піднімав прапор, був Олександр Мосіюк – тоді заступник голови Київської ради.

Синьо-жовтий прапор, який підняли біля Київради, виготовили у Львові, а у Києві його освятив на Софійському майдані владика Володимир Романюк. Прапор до будівлі Київради принесли київські рухівці, не знаючи, чи буде він піднятий. Розповідає депутат Київради тодішнього і нинішнього скликання Володимир Бондаренко:

– УПЦ КП, зробивши цей крок, освятивши прапор, дала сигнал суспільству такого ставлення до цього акту, як не до якогось хуліганства або до якогось самоуправства. Бо на той час офіційно існував прапор Української РСР, герб і гімн. А тут от такий крок був зроблений. Слава Богу, що це подіяло на багатьох людей.

Журналіст і теперішній депутат Київради Дмитро Гордон у той час працював кореспондентом найпопулярнішої в Україні газети «Вечірній Київ». 24 липня він стояв під стінами Київради:

– Газета «Вечірній Київ», яка була тоді на вершині суспільних перетворень, – за нею стояли черги і за дві години розібрали. «Вечірній Київ» написав про підняття Державного прапору. Це був пік емоцій. Перед Київрадою все було в натовпі. І, здавалося, що це відбувається не у нас, тому що нещодавно ще була Комуністична партія і вона панувала, але вже вирувало інше життя. Коли я дивився навколо себе, я запам’ятав, що було дуже багато молоді і дуже багато людей похилого віку. Середнього віку було значно менше. Я це пов’язав з тим, що молодь очікувала змін, а люди похилого віку – це були ті, хто зазнав тортур за радянської системи, хто був репресований, в кого родичі загинули чи сиділи у в’язницях, у таборах, і вони дочекалися.

Голова Подільського району і водночас депутат Київради Валентин Мондриївський погано пам’ятає той історичний день, але, як і більшість, розуміє його історичну вагу для сучасних патріотів:

– У той час мені ще було стільки років, що я цікавився іграшками і мультфільмами, але я зараз готовий утримувати цей прапор високо, щоб він завжди майорів над нашим містом. Жовто-блакитний прапор – це навіть не кольори моря, полів, для мене це завжди є, були і будуть кольори нашої держави.