У п’ятницю, 29 вересня, Україна вшановує пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру – одного з найжахливіших злочинів нацистів часів Другої світової війни.

Розстріли в урочищі Бабин Яр на околиці Києва розпочалися одразу після окупації міста. Лише протягом двох днів, 29–30 вересня 1941 року, нацисти вбили там майже 34 тисячі київських євреїв – жінок, чоловіків, дітей.

28 вересня в Києві з’явилися оголошення з наказом для всіх євреїв зібратися на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова. А 29 вересня тисячі людей йшли звідти «дорогою смерті» до Бабиного Яру. Нацисти відібрали в них гроші, коштовності, документи та речі.

На місці масового розстрілу людей змушували роздягатися, спускатися в яму і лягати долілиць. Після цього вздовж рядів проходили нацисти й стріляли їм в потилицю.

Події 29–30 вересня в Бабиному Яру стали одним із найжахливіших символів Голокосту та однією з найбільш масштабних каральних акцій гітлерівських військ під час Другої світової війни. За даними Українського інституту національної пам’яті, формальним приводом для неї була радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

До середини жовтня 1941 року кількість жертв розстрілів перевищила 50 тис. осіб.

Загалом же впродовж 1941–1943 років, поки тривала окупація Києва, підрозділи СС та поліції розстріляли в Бабиному Яру близько 100 тисяч людей: євреїв, ромів, підпільників Організації українських націоналістів, полонених, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних, в’язнів концтаборів. Більш як половину страчених становили евреї. Це одне з найбільших місць масових розстрілів цивільних, скоєних нацистами.

Попри жорстокі реалії нацистської окупації, знаходилися люди, які, ризикуючи життям, рятували євреїв під час Голокосту. Їх називають Праведниками народів світу.

На початок 2021 року були відомі імена 2 673 Праведників з України (це четверте місце серед країн, у яких встановлено факти порятунку евреїв).