Департамент суспільних комунікацій і творчий колектив «Вечірнього Києва» презентували спецвипуск газети до Дня незалежності України з унікальними архівними матеріалами про знакові події на шляху становлення української державності.

Як зазначила директор Департаменту суспільних комунікацій Марина Хонда, спільно з Державною архівною службою України для аналізу і оприлюднення були підібрані цікаві матеріали, пов’язані саме з незалежністю України:

– Зроблено цікавий хронологічний аналіз подій нашого часу і 100 років тому. Ми довго спілкувалися з фахівцями архіву, радилися і врешті відібрали унікальні, на мою думку, документи, які досить чітко показують аналогію подій 1914 і 2014 років. Раніше ці документи ніде не публікувалися – тепер завдяки «Вечіріці» ми маємо змогу прослідкувати як українці різних поколінь виборювали свою незалежність.

За словами голови Державної архівної служби України Тетяни Баранової, ці документи (а у фондах зберігаються справи ще з ХІІ століття) свідчать також про те, що наш народ є творцем своєї долі:

– У вирі братовбивчих протистоянь ми вже втрачали свою державність, тому повинні навчитися виносити уроки з трагічної історії, робити вірні висновки, всебічно й глибоко аналізувати минуле й сьогодення. Щоб граблі історичних помилок нарешті не лежали під ногами народу.

На актуальності важливих історичних документів, оприлюднених у «Вечірньому Києві», саме сьогодні наголошує головний спеціаліст управління преси та інформації Департаменту Роман Федько, який разом із фахівцями архіву переглядав ці документи:

– Надзвичайно цікавою з огляду на ті події, що відбуваються нині навколо України, є відозва Союзу визволення України від 26 серпня 1914 року. Більше того, цей документ абсолютно не втратив своєї актуальності й нині. Ще 100 років тому, в 1914 році, у відозві видатні діячі українського визвольного руху, теоретики, публіцисти та дослідники історії викривають брехливу, цинічну зовнішню політику царизму, вказують на ту величезну небезпеку, яку Царська Росія несе цивілізованим народам Європи, і вимагають у народів Європи розуміння та підтримки. Пройшли цілі десятиріччя від виходу цієї відозви… що змінилося? Наш народ знову зі зброєю в руках відстоює право на своє існування. Але боротьба з агресором триває не лише на полі бою. Ми повинні максимально ефективно протистояти антиукраїнській російській пропаганді та іншим зовнішнім викликам, що несуть небезпеку нашій державності. А це можливо лише тоді, коли народ України буде інтелектуально озброєний, коли він буде вихований в руслі поваги до національних традицій, підкований історично й духовно.